ПОЛОЖЕННЯ

про витрати, пов’язані з вирішенням спору
у Постійно діючому третейському суді
при Асоціації «Захист Інвестицій»

I. Загальні положення

          1. Це Положення, що є невід’ємною частиною Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Захист Інвестицій» (далі – Регламент), визначає склад витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом, порядок їх обчислення та сплати, а також порядок розподілу таких витрат між сторонами.
          Терміни у цьому Положенні вживаються у значенні, наведеному у Регламенті.
          2. До складу витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом, належать:
          1) витрати, пов’язані з організаційно-технічним забезпеченням третейського розгляду;
          2) витрати на оплату послуг поштового, телефонного, телеграфного, факсимільного, електронного та інших видів зв’язку;
          3) гонорари третейських суддів;
          4) витрати, які понесли третейські судді (третейський суддя) у зв’язку з участю у третейському розгляді, зокрема на оплату проїзду до місця третейського розгляду;
          5) витрати, пов’язані з оплатою послуг експертів і перекладачів;
          6) витрати, пов’язані з оглядом і дослідженням речових та письмових доказів за їх місцезнаходженням;
          7) витрати, понесені свідками;
          8) витрати, пов’язані з оплатою стороною, на користь якої ухвалено рішення третейського суду, послуг представника та правової допомоги.

II. Третейський збір, порядок обчислення його розміру та сплати

          1. Витрати, пов’язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду, оплатою послуг поштового, телефонного, телеграфного, факсимільного, електронного та інших видів зв’язку і виплатою гонорарів третейським суддям, покриваються за рахунок третейського збору.
          2. Третейський збір сплачується позивачем у сумі та у строк, що визначаються в ухвалі про відкриття третейського провадження. Докази, що підтверджують сплату третейського збору, подаються у той самий строк до Постійно діючого третейського суду.
          Наслідки несплати третейського збору визначаються Регламентом.
          3. Третейський збір сплачується на рахунок Асоціації «Захист Інвестицій» IBAN №UA543052990000026002003300656, АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
          Одержувачем платежу зазначається Асоціація «Захист Інвестицій».
          Третейський збір вважається сплаченим у день його зарахування на рахунок Асоціації «Захист Інвестицій».
          Комісійні та інші платежі, що справляються банком у зв’язку з переказом коштів на рахунок Асоціації «ЗахистІнвестицій», покладаються на особу, яка здійснює відповідний платіж.
          4. Якщо предметом позову є майнові вимоги, третейський збір сплачується у сумі, що становить 1,5 відсотка ціни позову, визначеної відповідно до Регламенту, але не менше одного розміру мінімальної заробітної плати і не більш як 60 розмірів мінімальної заробітної плати, що діє на день сплати.
          5. Якщо предметом позову є немайнові вимоги, третейський збір сплачується у сумі одного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день сплати.
          6. Третейський збір у розмірах, визначених відповідно до пунктів 4 і 5 цього розділу, сплачується у разі одноособового вирішення спору.
          У разі колегіального вирішення спору сума третейського збору збільшується на 20 відсотків.
          За рішенням голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Захист Інвестицій» розмір третейського збору, передбачений цим Положенням, може бути зменшений, виходячи з обставин конкретної справи або особливостей окремої категорії справ.
          7. До зустрічного позову застосовуються ті самі правила обчислення та сплати третейського збору, що й до первинного позову.
          8. Складовою частиною третейського збору є реєстраційний збір, який сплачується позивачем при поданні позовної заяви до Постійно діючого третейського суду і становить 50 відсотків одного розміру мінімальної заробітної плати, яка діє на день сплати. Реєстраційний збір не підлягає поверненню.
          Реєстраційний збір сплачується за реквізитами та правилами, наведеними у пункті 3 цього розділу.
          9. Третейському судді, який приймає участь третейському розгляді, після закінчення розгляду конкретної справи сплачується гонорар у розмірі 50 відсотків від розміру третейського збору, який не підлягає поверненню позивачу, сплаченого по конкретній справі.
          Якщо справа розглядається складом третейського суду у кількості трьох третейських суддів, цим третейським суддям після закінчення розгляду конкретної справи сплачуються гонорари у таких розмірах: головуючому складу третейського суду 26 відсотка, двом іншим третейським суддям складу третейського суду по 12 відсотків від розміру третейського збору, який не підлягає поверненню позивачу, сплаченого по конкретній справі.
          За заявою третейського судді, викладеною письмово, розгляд справи може здійснюватися безоплатно.

III. Зменшення розміру та часткове повернення третейського збору

          1. У разі коли сторони після відкриття третейського провадження дійдуть згоди щодо вирішення спору третейським судом у складі одного третейського судді, третейський збір, обчислений виходячи з колегіального вирішення спору, підлягає відповідному зменшенню, а надмірно сплачений у цьому разі позивачем третейський збір підлягає поверненню позивачу.
          2. Якщо третейське провадження у справі припиняється розпорядженням голови Постійно діючого третейського суду, позивачу повертається без реєстраційного збору 50 відсотків сплаченого третейського збору.
          3. Якщо третейський розгляд припиняється третейським судом під час першого засідання у справі без ухвалення рішення щодо суті спору, позивачу повертається без реєстраційного збору 25 відсотків сплаченого третейського збору.

IV. Розподіл третейського збору

          1. Витрати, пов’язані із сплатою третейського збору, покладаються на сторону, проти якої ухвалено рішення, якщо інше не передбачено угодою сторін.
          2. У разі часткового задоволення позову третейський збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог і на позивача – пропорційно тій частині позовних вимог, у якій йому відмовлено.
          3. Про розподіл третейського збору зазначається у рішенні третейського суду.

V. Додаткові витрати, пов’язані з вирішенням спору третейським судом

        1. Голова Постійно діючого третейського суду або третейський суд може покласти на сторони або на одну із них обов’язок внести аванс на покриття додаткових витрат, пов’язаних з вирішенням спору, зокрема:
        1) витрат, які понесли третейські судді (третейський суддя) у зв’язку з участю у третейському розгляді, зокрема на оплату проїзду до місця третейського розгляду;
        2) витрат, пов’язаних з оплатою послуг експертів і перекладачів;
        3) витрат, пов’язаних з оглядом і дослідженням речових та письмових доказів за їх місцезнаходженням;
        4) витрат, які понесли свідки.
        Вказівка про внесення авансу на покриття додаткових витрат, пов’язаних з вирішенням спору, повинна міститися у розпорядженні голови Постійно діючого третейського суду чи ухвалі третейського суду.
        2. Аванс на покриття додаткових витрат, пов’язаних з вирішенням спору, може бути витребуваний також від сторони, яка заявила про необхідність виконання дій у зв’язку з розглядом справи, які можуть призвести до додаткових витрат, якщо така заява визнана третейським судом обґрунтованою. Третейський суд може поставити виконання таких дій у залежність від внесення цією стороною в установлений строк авансу на покриття додаткових витрат, про що ним постановляється ухвала.
        3. У разі, коли сторона призначає третейським суддею особу, яка має постійне місце проживання поза місцем третейського розгляду, ця сторона повинна внести аванс на оплату витрат, пов’язаних з його участю у третейському розгляді, – вартість проїзду, проживання та добових.
        Якщо сторона не внесе аванс на оплату згаданих витрат, їй пропонується у визначений головою Постійно діючого третейського суду строк призначити третейським суддею іншу особу, яка має постійне місце проживання у межах місця третейського розгляду. Сторона, яка не призначить третейського суддю у встановлений строк, вважається такою, що відмовилась від права на призначення третейського судді. У цьому разі третейський суддя призначається протягом 3-х календарних днів головою Постійно діючого третейського суду.
        4. У разі коли сторони домовилися про вирішення спору третейським судом у складі одного третейського судді та призначили третейським суддею особу, яка має постійне місце проживання поза місцем третейського розгляду, аванс на оплату витрат, пов’язаних з його участю у третейському розгляді – вартість проїзду, проживання та добових, – повинні внести рівними частинами обидві сторони.
        5. Остаточно питання про розмір витрат, які поніс третейський суддя у зв’язку з участю в третейському розгляді, вирішується у засіданні третейського суду, при цьому надмірно сплачений аванс повертається стороні, яка його сплатила, а у разі недостатності суми авансу для компенсації згаданих витрат, сторона, що обрала третейського суддю, доплачує необхідну суму.
        6. Якщо на прохання однієї із сторін під час третейського розгляду здійснюється переклад пояснень сторін, їхніх заяв тощо, а також запитань та вказівок третейського суду, витрати на оплату перекладу сплачуються стороною, на прохання якої здійснюється переклад.
        Голова Постійно діючого третейського суду або третейський суд може вимагати від згаданої сторони внесення авансу на оплату зазначених витрат.
        7. Якщо сторони домовилися про проведення третейського розгляду поза межами місцезнаходження Постійно діючого третейського суду, всі додаткові витрати, пов’язані з проведенням третейського розгляду, сторони оплачують порівну, якщо між ними відсутня домовленість про інше.
        Голова Постійно діючого третейського суду або третейський суд може вимагати від сторін внесення авансу на оплату зазначених витрат. У разі невнесення авансу у визначений строк третейський розгляд проводиться за місцезнаходженням Постійно діючого третейського суду.
        8. Порядок розподілу між сторонами інших витрат, пов’язаних з вирішенням спору, визначається третейським судом, якщо сторони не домовилися про інше.
        9. Додаткові витрати сплачується за реквізитами та правилами, зазначеними у пункті 3 розділу II цього Положення.

VI. Витрати сторін

          1. Сторони третейського розгляду самостійно сплачують витрати, які вони понесли у зв’язку із захистом своїх інтересів у Постійно діючому третейському суді, зокрема з оплатою послуг представників та юридичних радників.
          2. Витрати, пов’язані з оплатою стороною, на користь якої ухвалено рішення третейського суду, послуг представника, а також витрати, пов’язані з наданням правової допомоги, можуть бути покладені на протилежну сторону в тій мірі, в якій третейський суд визнає їх обґрунтованими і розумними.